Дела не спасают жизнь. Господи благослови.
Строчки, слова, слова, ритм у меня в крови.
Сеять, ростить плоды суть пустые труды:
Коль не смогла взрастить плод духовной любви.
Я без Тебя – мертва, как цветок без воды.
Мне бы глоток любви, душу мою оживить
Хоть при кончине лет пусть расцветут сады!
Я увижу рассвет, а Ты мне скажешь – живи!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
